Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. (Закон України "Про дошкільну освіту" Ст. 4)

Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є:

- забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;

- забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;

- визначення змісту дошкільної освіти. (Закон України "Про дошкільну освіту" Ст.2)

Завданнями дошкільної освіти є:

- збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

- виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;

- здійснення соціально-педагогічного патронату сім'ї. (Закон України "Про дошкільну освіту" Ст. 7)

Навчальний процес в ЗДО «Теремочок» здійснюється відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти (Державний Стандарт дошкільної освіти) Нова редакція

Базовий компонент дошкільної освіти — це державний стандарт (далі — Стандарт), що визначає вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів освіти дитини дошкільного віку (6 (7) років), а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті відповідно до міжнародних стандартів якості освіти.

Мета Стандарту — збереження самоцінності дошкільного дитинства, визначення особливостей та вимог до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку, забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою.

Дошкільна освіта є невід’ємним складником та першим рівнем у системі освіти (нульовий рівень Національної рамки кваліфікацій), стартовою платформою особистісного розвитку дитини.

Стандарт спрямований на забезпечення рівного доступу до дошкільної освіти всіх дітей раннього та дошкільного віку, зокрема дітей з особливими освітніми потребами, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; утвердження людської гідності та гуманних взаємин між дітьми та батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу; соціальну підтримку сім’ї та родинних стосунків. Виконання вимог Стандарту забезпечується з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей дитини в найбільш оптимальній для кожної дитини формі.

Стандарт, орієнтований на збагачення виховних традицій українського суспільства сучасними досягненнями та прогресивними світовими тенденціями у сфері освіти.

В основу Стандарту покладено традиційні для дошкільної освіти ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини, теорії природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу, ідеї про патріотичне і громадянське виховання, ідеї про використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості та актуальну для сучасного етапу розвитку дошкільної освіти в Україні ідею солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

Цінності дошкільної освіти:

– визнання самоцінності дошкільного дитинства, його потенціалу та особливої ролі в розвитку особистості;

– щасливе проживання дитиною дошкільного дитинства як передумова її повноцінного розвитку та подальшої самореалізації у житті;

– повага до дитини, особливостей її розвитку та індивідуального досвіду;

– зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров’я дитини;

– цінувати життя і благополуччя як вміння плекати, підтримувати та створювати сприятливі умови для себе та інших у безпечному середовищі в природному, предметному та соціальному оточенні;

– розвиток творчих задатків, здібностей, талантів дітей;

– збереження традицій національного досвіду сімейного та суспільного виховання для збагачення культурного потенціалу взаємодії між поколіннями.

Базові принципи реалізації Стандарту складають загальні демократичні принципи суспільного життя:

– демократичність (формування засад демократичного суспільства, де кожен / кожна можуть бути почутими, мають право на самовираження та активну участь);

– рівний доступ до якісної дошкільної освіти кожній дитини, освіти без дискримінації за будь-якими ознаками;

забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору (основи соціальної, екологічної та економічної свідомості, відповідальності за власні дії та їх наслідки для довкілля);

– міжвідомча взаємодія (співпраця закладів освіти з психологічною, соціальною та медичною службами);

– державно-громадське та державно-приватне партнерство в організації та управлінні дошкільною освітою;

– соціально-педагогічне партнерство громади та всіх учасників освітнього процесу (засновників закладів освіти, батьків або осіб, які їх замінюють, керівників та працівників закладів дошкільної освіти, фахівців, що надають освітні послуги дітям дошкільного віку, інших фахівців).

Зміст та організація освітнього процесу у сфері дошкільної освіти визначаються принципами науковості, систематичності, активності, природовідповідності, які вимагають від педагога такої організації освітньо-виховного процесу, за якої максимально активізується діяльність дитини в пізнанні навколишнього світу, реалізації її творчих задумів та мрій.

Становлення компетентностей дитини під час здобуття дошкільної освіти

Ключові компетентності під час здобуття дошкільної освіти формуються за різними освітніми напрямами, спрямованими на розвиток особистості дитини. Освітні напрями визначають зміст роботи закладу дошкільної освіти через організацію педагогом базових (основних) видів діяльності, які збагачують досвід дитини та реалізуються як особистісне надбання дитини (результат розвитку) за підтримки батьків в умовах родинного виховання.

Компетентність як результат дошкільної освіти та особистісне надбання відображає систему взаємопов’язаних компонентів фізичного, психічного, соціального, духовного розвитку особистості дитини:

– емоційно-ціннісного ставлення;

– сформованості знань;

– здатності та навичок до активного, творчого впровадження набутого досвіду, тобто до регуляції досягнень, поведінки, діяльності.

Педагогічні впливи забезпечують цілісність особистості, яка проявляється в розвинених емоціях, зростаючій свідомості, керованій поведінці.

Стандарт представляє взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, напрямами освіти (змістом), процесом формування досвіду дитини в різних видах діяльності, що забезпечує освітній результат – компетентність дитини старшого дошкільного віку.

Ключові для дошкільної освіти компетентності дитини (рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметно-практична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, природничо-екологічна та навички, орієнтовані на сталий розвиток, ігрова, соціально-громадянська, мовленнєва, художньо-мовленнєва, мистецько-творча (художньо-продуктивна, музична, театралізована) та інші мають продовження в освітньому процесі початкової школи та впродовж життя.

Компетентності, що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва» створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти у початковій та середній школі. Всі напрями дошкільної освіти продовжено в початковій школі через освітні галузі: мовно-літературну; математичну; природничу; технологічну; інформатичну; соціальну і здоров’язбережувальну; громадянську та історичну; мистецьку; фізкультурну.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

Життєдіяльність дитини за програмою "Дитина" — це різні аспекти її життя, форми активності, всі види діяльності. В них проявляється її енергійність, життєва сила, прагнення заявити про себе іншим та самій собі. Дошкільник є суб'єктом пізнавальної, предметно-практичної та комунікативної діяльностей, завдяки чому задовольняє свої потреби у фізичному, психічному та соціальному зростанні. Як суб'єкт життєдіяльності він активно орієнтується в довкіллі, пристосовується й впливає на нього, розвивається, вчиться чинити опір зовнішнім неї негативним впливам.

Організовуючи життєдіяльність дитини в дошкільному закладі, слід ураховувати: її вікові та індивідуальні особливості; сучасні тенденції в оновленні змісту дошкільної освіти та навчально-виховних технологій; побажання батьків, специфіку та можливості закладу.

Буття дитини в дошкільному закладі — це послідовний перебіг певних його складових, які нормують чергування активної діяльності та відпочинку. Основні з них:

• ранкові, денні, вечірні прогулянки;

• різноманітні гігієнічні процедури;

• харчування(сніданок, обід, підвечірок, вечеря);

• ігри(самостійні та організовані);

• спілкування (з дорослими та дітьми);

• заняття(колективні, підгрупою, індивідуальні, самостійні);

• відпочинок(релаксація), сон.

В основі планування і реалізації розвивально-виховної зайнятості лежить принцип інтеграції ліній розвитку.

Види роботи на місяць:

· комплекс ранкової гімнастики на два тижні (з ускладненням на другий тиждень),

· гігієнічна гімнастика,

· робота з батьками,

· інші, на розсуд педагогічної ради, види робіт (в т.ч. види діяльності, пов’язані з поглибленою роботою над проблемною темою, дослідно-експериментальна діяльність тощо).

Завдання основних ліній розвитку в залежності від бажань та інтересу дітей розподіляються рівномірно протягом дня.

Види дитячої діяльності можуть бути як організовані педагогом, так і самостійно ініційовані дітьми (продуктивна праця, художня діяльність, гра, спілкування тощо).

З дітьми, що потребують посиленої уваги і допомоги, планується індивідуальна робота.

Розвивально-виховна зайнятість за лініями розвитку:

· фізичний розвиток,

· соціально-моральний розвиток,

· емоційно-ціннісний розвиток,

· пізнавальний розвиток,

· мовленнєвий розвиток,

· художньо-естетичний розвиток,

· креативний розвиток.

Розвивально-виховну зайнятість плануємо на тиждень чи декілька днів.

Ø Освітня програма «Впевнений старт» - для дітей молодшого дошкільного віку за редакцією Т.О.Піроженко

Парціальні програми

Програма «ТІР-ТОР ENGLISH» - раннє навчання англійської мови

«Україна –моя Батьківщина» - парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку

«Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» - парціальна програма

Інноваційнійна діяльність закладу реалізується системним впровадженням нових технологій для підвищення результативності освітнього процесу.

Використання нових методик та технологій, які відповідають вимогам дидактики та вікової психології – запорука успіху у навчанні і вихованні дошкільнят. Для створення сучасного інноваційного простору наші педагоги зосередили свою діяльність на впровадженні таких освітніх технологій:

Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі.

Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами:
1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою;
2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми. , звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета;
3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів

Коректурні таблиці Н. Гавриш

Методична інформація

Назва «коректурна таблиця» походить від назви таблиць для психологічних тестів, за­повнених буквами або цифрами. Працюючи з такою таблицею, піддослідний викреслює за­дані символи. Науковці використовували такі та­блиці ще у XIX ст. Із часом їх пристосували до ро­боти з дітьми, символи замінили картинками. У сучасній дошкільній освіті коректурні таб­лиці застосовують не лише для формування уваги і спостережливості, а й для розвитку пі­знавальних, інтелектуальних, мовленнєвих на­вичок, математичних умінь, уміння орієнтувати­ся у просторі тощо. За Н. Гавриш, коректурна таблиця — це інформаційно-ігрове поле, поділене на клітинки, заповнені предметними картинками, символа­ми, буквами, геометричними фігурами тощо. Під час роботи з таблицею установлюють якнайбіль­ше різнопланових зв'язків (колір, форма, розмір, розташування, призначення тощо) між її елемен­тами. Для молодших дошкільнят розробляють табли­ці на 9—12 клітинок, для дітей середньої групи — на 16 клітинок, старші дошкільнята можуть пра­цювати з 20—25 клітинками.

Завдання, що виконуються за допомогою ко­ректурної таблиці, мають пошуковий характер, передбачають різні варіанти відповіді. Діти по­винні сприйняти на слух вказівку дорослого, зосереджено роздивитися таблицю, знайти пра­вильну відповідь чи виконати завдання (накри­ти, розфарбувати, полічити, співвіднести зі схе­мою, символом тощо), а потім прокоментувати результат. Формування особистості, її базових якостей відбувається у процесі практичної, твор­чої і пізнавальної діяльності, мета якої — навчи­ти дитину орієнтуватися в інформації, успішно її використовувати, творчо, нешаблонно мис­лити. Тут стане у пригоді багатофункціональне обладнання, працюючи з яким дитина пізнає нове, порівнює, систематизує, співвідносить, лічить тощо. Зразком такого обладнання є ко­ректурні таблиці, нові підходи до роботи з якими запропонувала Н. Гавриш. Робота з коректурними таблицями — це своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра, що змістовно збагачує й насичує освітнє розвивальне середовище.

Спадщина В.Сухомлинського.

Автор – В.Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

Педагогічна технологія «Мнемотехніка»

Мнемотехніка – це техніка запам'ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.

Це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці.
Завдяки образності, ігровому та емоційному компонентам, що покладені в основу мнемотехніки, процес запам'ятовування перетвориться для дитини на цікаву захопливу гру, а потрібна інформація мимовільно й міцно закарбовуватиметься в пам'ять.

Мнемотехнічні прийоми особливо важливі для дошкільнят, так як розумові завдання вирішуються з переважною роллю зовнішніх засобів, наочний матеріал засвоюється краще вербального. Використання мнемотехнічних прийомів сприяє розвитку зв'язного мовлення:
· Збагачення словника
· Навчання переказу
· Придумування розповіді
· Розучування віршів
· Відгадування загадок
Особливості технології:
Використання не зображення предмету, а символів для запам'ятовування.
Отже, навчання дітей для мене - це захоплююче заняття, але й трудомістке. Проведення таких занять потребує попередньої підготовки у відборі мовного матеріалу, ігор, виготовлення наочних посібників.

«Розвивальне читання за методикою Л.В.Шелестової»

Це практичний посібник, за допомогою якого ви легко, без перевантаження навчите дитину читати. Водночас, виконуючи пропоновані в книзі ігрові завдання, ваш малюк буде всебічно розвиватися: розширюватимуться його знання про навколишній світ, розвиватиметься логічне мислення, збагачуватиметься словниковий запас, удосконалюватимуться навички різних видів діяльності (малювання, ліплення, вирізання, конструювання тощо). Ретельно продумана авторська методика надасть можливість малятам засвоїти ази читання й отримати задоволення та насолоду від виконання різних завдань, доступних і цікавих для дошкільнят. За допомогою першої частини книги «Вчимося читати» діти вивчать літери, навчаться читати склади та слова. Окрім того, у них розвиватиметься мислення, словниковий запас, дрібна моторика, уявлення про навколишній світ. Для вивчення однієї букви пропонується 5 — 6 завдань із використанням різних видів діяльності, із залученням ілюстративного та природного матеріалу. Кожне завдання — новий вид діяльності: малювання, вирізання, конструювання, ліплення, пересування у просторі тощо. Друга частина книжки є логічним продовженням першої, оскільки в ній використовуються однакові підходи до навчання читання дошкільнят. Проте в цьому випадку дитина працюватиме не лише зі словами, а й із складнішим мовленнєвим матеріалом: словосполученнями, реченнями та невеличкими текстами. Працюючи з книгою, дитина розвиватиме словниковий запас, логічне мислення, дрібну моторик, навички різних видів діяльності, уявлення про навколишній світ.

Суть технології: навчання дітей швидкому читанню, підпорядкування завданням загального розвитку дитини; пошук оптимальних шляхів поєднання в процесі розвитку дітей (інтелектуального, мовленнєвого, чуттєвої сфери, сенсорики, моторики) і задоволення їхніх вікових потреб, з одного боку, та навчання читанню – з іншого; пошук оптимальних шляхів поєднання в процесі розвитку дітей (інтелектуального, мовленнєвого, чуттєвої сфери, сенсорики, моторики) і задоволення їхніх вікових потреб, з одного боку, та навчання читанню – з іншого; формування позитивної мотивації, емоційного задоволення від процесу читання.