2016-05-19
День вишиванки – свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції, створення та носіння етнічного вишитого одягу та об’єднати українців.Наш народ ставився до вишиванки як до святині. Вони передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії. Де б ви не знаходились, побачивши вишиту сорочку, на згадку приходить лише одна думка – щедра, родюча українська земля, та неймовірно багатий душею та творчістю український народ.
Кожен українець в цей день одягає вишиванку і йде у ній на роботу, в університет, школу чи садочок.
Вишиванка - символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Вишиванка - дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
Вишиванка - писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
Вишиванка - біль на п`ядесталі,
Слава, воля, єдність, віра - ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.
Біля річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь -
В плетиві надії, мрії, злато,
Загойдалась пісня поколіннь.
Колисанки не забудь дитино,
В серці вишиванку залиши...
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі. Юрій Лазірко