ФОРМУЄМО АДЕКВАТНУ САМООЦІНКУ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

Відомо, як значимо формування в старшому дошкільному віці адекватної самооцінки. Адекватна самооцінка, рівень домагань відіграють найважливішу роль у формуванні особистості дитини. Особливо велике значення адекватного рівня домагань у підготовці дітей до шкільного навчання. Але також відомо, що дитина не народжується на світ з певним ставленням до себе. Як і всі інші особливості особистості, самооцінка складається в процесі виховання, де основна роль належить сім’ї та дошкільному закладу.

Варто відзначити необхідність узгодженості дій дитячого саду і сім’ї у формуванні адекватної самооцінки дошкільників.

Батьки повинні пам’ятати про основні правила у вихованні:

1. Даючи негативну оцінку діям дитини, не можна говорити: «Ти не вмієш будувати, малювати … підмітати». У цих випадках дитина не може зберегти спонукання до даного виду діяльності, втрачає впевненість у собі, у своїх силах, здібностях.
З переживання низької самооцінки, викликаної ставленням дорослих, починається невротичний розвиток дитини.

2. Не можна дозволяти, щоб негативна оцінка діяльності дитини поширювалася на її особистість, тобто дитину треба критикувати за її поведінку. Оцінка особистості блокує розвиток дитини і формує комплекс неповноцінності, а, отже, і неадекватну, занижену самооцінку і рівень домагань.

3. Дуже важлива інтонація, емоційне забарвлення висловлювання, зверненого до дитини. Діти реагують не тільки на зміст, а й на емоційне забарвлення, в яке укладено ставлення до дитини.

4. Неприпустимо порівнювати дитину (її справи і вчинки) з кимось іншим, її не можна нікому протиставляти, такі порівняння є, з одного боку, психотравмуючими, а з іншого – формують негативізм, егоїзм, заздрість.

5. Батьки повинні створювати таку систему взаємин з дитиною, в якій вона буде сприймати себе тільки сприятливо (як норму). Лише в цьому випадку дитина може нормально сприймати чужі успіхи, без зниження самооцінки.

6. Головна функція сім’ї полягає в тому, щоб здатність соціальної адаптації дитини виходила з її можливостей.

7. У відносинах до дитини неприпустимий різкий перехід від тільки позитивних оцінок до різко негативним, від наказуючого тону до ласкавого задобрювання.

Дитині необхідно відчувати себе любимою, єдиною. Їй потрібно знати, бути впевненою, що її, саме її, такою, якою вона є, – люблять батьки і вихователі. І тільки тоді в дошкільника з’явиться впевненість, позитивне ставлення до себе, формуватиметься адекватна самооцінка, і вона буде розвиватися як повноцінна, гармонійна особистість.

Шановні батьки! Запам’ятайте: дотримання вами перелічених вище правил у вихованні дітей забезпечить найбільш сприятливий розвиток дитячої психіки, а також формування адекватної самооцінки та рівня домагань.